hutsul.yaml

-
   алярмово: швидко, негайно, терміново
   андрути: вафлі
   аусвайс: пропуск, посвідчення
   афини: чорниця
   ашош: звичайно
   баба: гора, височина, великодня паска
   багна: болото, волога місцевість
   багрівка: смерекова смола
   бадилля: сухі стебла рослин
   бай: банкет
   байбарак: короткий кожушок
   байка: дурниця, вигадка
   байфус: розтрата (приклад використання: «на байфус пустити»)
   бамбетлі: диван (в основі якого дерев’яна лава)
   банно: сумно
   банош (бануш): високопоживна страва у гуцулів та угорців, яку варять з кукурудзяного борошна та сметани (не вариться заздалегідь, тільки під час застілля; банош їсти треба гарячим)
   баняса: велика сокира
   бараболя: одна з гуцульських назв картоплі
   баран: піниста вода, гребінь течії
   барки: плечі
   бартка: маленька гуцульська сокира з довгим топорищем, часто з декоративним оформленням та інкрустацією
   баршівка: вишитий чоловічий фетровий капелюх
   батяр: гультяй, хуліган, дворовий хлопець, авантюрист
   бербениця: дерев’яна діжечка для зберігання продуктів, молока (приклад використання слова: «бербеницьи фіґлів» (діжка жартів) – назва фестивалю гуцульського гумору)
   бердо (бердє): стрімкий схил гори, прірва, урвище або кам’янисте дно ріки
   берівка: бочечка
   бескид: гора, скала
   бец: бузок
   біцикль (біциглик): велосипед, ровер
   бограч: гуляш, баранина з картоплею
   бойє: справді
   бокори: плоти для сплаву лісу
   бола: болячка (приклад використання: «бола би тебе взяла»)
   боревка (бурівка): брусниця
   борзо (борше): швидко (швидше)
   боришка: одна з гуцульських назв картоплі
   боярок: пояс
   бранзолєт (бранзолетка): браслет
   брикнути: упасти
   брич: ніж, бритва
   бричений: голений
   бріхташка: гаманець, шкіряна сумочка
   бубка: невелика рана у дитини
   бубон: барабан
   будз (буц): головка овечого сиру
   буковець: буковий ліс
   бульбона (бульбоня): глибоке місце річки
   бурак: буряк
   бурка: одна з гуцульських назв картоплі
   буркало: одна з гуцульських назв джерела
   буркут: джерело (мінеральної води)
   бутинар: лісоруб
   бутля: велика скляна банка з вузьким горлом
   вадатися: сваритися
   важниця: невелика споруда (піч з дахом) для сушіння фруктів та копчення м’яса
   вакації: літні канікули у школярів
   вакурат: якраз
   валантатися: вештатися, бродити
   вар’ят (варият): божевільна (непередбачувана) людина
   ватра: вогнище, багаття
   вгорнутися: одягнутися
   вепринки: агрус
   верем’є (веремні): погода, зокрема гарна та сонячна
   верітка (веретка): гуцульський килимок
   верховинець: мешканець гори
   вершадь: великий яр з кущами; або стрімкий початок річки
   виходок: вбиральня
   вінєтка: фотографія великого гурту людей
   водно: завжди, постійно
   волошин: застаріла назва румунів
   вуйко: старший за віком чоловік; дядько по матері чи батькові
   вуставка: вишивка на рукавах жіночої сорочки
   гадючка: молода смерічка
   гайналі: мешканці карпат
   галпшуга: туфля
   гаман: злодій, злочинець
   гарбата (гербата): чай
   гачі: штани
   гвавтувати: голосно кричати
   гезде: ось тут
   гембель: торгівля
   гемблювати: торгувати
   генде: ось там
   гет: повністю
   глигати: пити, ковтати
   глота: черга, натовп
   гогодзи: брусниця
   година: затяжні дощі
   горбатка: пояс для спідниці
   горші (горшя): горнятко, чашка
   гофа: двір, подвір’я
   гоц: водоспад
   гражда: закритий двір, в який не може потрапити звір чи лиха людина
   громовиця: дерево після удару блискавки (досі вважається, що з громовиці виходять найкращі трембіти)
   гуголник: капюшон
   гук: водоспад, водограй на гірському потоці
   ґаблі (ґраблі): вила
   ґазда: господар; голова сім’ї
   ґаздиня: добра господиня
   ґарувати: довго та важко працювати
   ґвавт: галас (наприклад, «рятуйте!»)
   ґринджоли: різновид саней, саночки
   ґуґля: гуцульський верхній одяг з капюшоном
   данець: танок
   дека: покривало, накидка
   дерти барабулі: копати картоплю
   дєдьо: тато
   джирга: див. ліжник
   дідько: чорт
   днински: щоденно
   добритиси: миритися
   досвіток: світанок
   доста: досить, достатньо
   дошпенту: цілком, зовсім
   дратва: груба нитка
   дримба: щипковий музичний інструмент, на якому грають вставляючи його між зубів та який використовує резонанс ротової порожнини
   д’хаті: до хати, додому
   емшір: пасовище
   єк дужі?: як здоров’я (привітання)
   єшниця: яєшня
   жарівка: електрична лампочка
   желізко: праска
   жєба: жаба
   жовнір: солдат, військовий
   жонва: дятел
   завше: завжди
   зарва: зсув грунту
   звор: вузьке міжгір’я
   здибанка: побачення
   зістріт: назустріч
   знимка: світлина
   зупа: суп
   ий-де: та де, ні
   инче: інакше
   інфлюенца: грип (захворювання)
   йо (йо-йо): так (ствердження)
   кавалок: шматок, уривок
   кав’ярня: кафе (в якому подають насамперед каву)
   калабан: калюжа
   калабач (кебеч): вибоїна на дорозі
   калганівка: горілка на калгані
   калямар: чорнильниця
   квапитиси: поспішати
   кельнер: офіціант
   кептар (киптар): вишитий кожух з овечої шкіри без рукавів
   кичера: гора, покрита лісом
   кіпня: місце на грунті, де розтанув сніг
   клямка: ручка дверей
   кнайпа: кафе
   кортіти: хотіти
   косиця: квітка
   коц: вовняна ковдра, покривало
   коцкати: стукати
   коцьо: микола
   крак: гілка
   крисаня: чоловічий літній фетровий капелюх з прикрасами
   кришениця: овочі та фрукти, подрібнені ножем (для сушіння)
   кугут: півень
   куку в руку: дати хабара
   лайдак: гультяй, бездомна людина (зневажливо)
   ланц: ланцюг
   леквар: повидло, сливове варення
   лепкий: гарний
   лєрва: жінка легкої поведінки
   лижби: ковзани
   лижка: ложка
   лихвар: торгівець
   ліжник: вовняна ковдра або килим з геометрічними візерунками
   луб: кора
   льокайка: потяг
   льода: морозиво
   льопа: мокрий («мокрий як льопа»)
   любас, любаска: коханець, коханка
   люстро: дзеркальце
   майзель: зубило
   майтки: жіночі труси
   мальфей: чаклун
   мандибурка: одна з гуцульських назв картоплі
   манія: плащ
   мара: чаклунка
   мармуляда: мармелад, яблучне повидло
   мельдунок: рапорт, донос
   мендувати: повідомляти, доносити
   мешти: туфлі
   микати: виривати бур’ян
   міщур: мешканець міста
   могуля: жіноча зачіска
   моква: затяжний дощ
   мольфар: чарівник, маг
   монька: молоко
   москаль: росіянин, нетутешній, російськомовний (наприклад, зі східної україни)
   мусово: обов’язково
   навидіти: любити
   нагло: раптово, зненацька
   нанашк та нанашка: хресний батько та хресна мати
   нарід: народ
   нарти: лижі
   ніврошок: бідняк
   ніц: нічого
   нора: джерело, що б’є з-під землі
   ноша: одяг, вбрання
   няньо: тато
   обіч: гірський схил
   обора: садиба
   образ: ікона
   огідний: наполегливий, працьовитий
   олуфко: олівець
   осік: ліс на крутій горі
   офіра: пожертва
   палачінтайка, фандела: сковорідка
   пана: флейта
   пантрувати: стерегти, доглядати
   пизма (пізьма): злоба, ненависть, гнів
   плай1: лісова стежка (дорога) в горах; поляна серед лісу
   плай2: гірська місцевість
   плова: злива, сильний дощ
   плюта: дощова пора
   пляц: майдан, ділянка
   позлітка: фольга
   покладки: яйця
   поліг: скошена трава
   половінь: вогонь
   полонина: пасовище, місцина без лісу, луг
   поміст: підлога
   поплавець: пліт
   попружка: жіночий пояс, зроблений з грубої кольорової пряжі
   порекло: прізвище
   правити: будувати
   праник: дошка з дерева, призначена для прання білизни
   пструг: форель
   пукати: стукати
   пулярос, пулярчик: гаманець
   пурець: задавака
   пуцар: чистильник взуття або одягу
   пуцувати: ретельно чистити (взуття) до блиску
   риж: рис
   ринка: низька каструля
   ріпа: одна з гуцульських назв картоплі
   ріхлик: потяг
   ровер: велосипед
   розсіш (росіш): роздвоєний потік, місце злиття двох рік
   романсувати: мати любовний зв’язок
   ростока: притока, відгалуження від руслу ріки
   рубцак (рупцак): рюкзак
   ружі: троянди
   ряд (рєд): порядок
   савтирі: псалтир
   саля (салі): зала
   сервус!: здоров! вітаю!
   сикавка: помпа, насос
   симбриля: зарплата
   склеп: крамниця, лавка
   склєнка: пляшка
   скрут: поворот
   слоїк: скляна банка
   слота: мряка
   слуп: стовп
   смерека: ялина
   сночі: вчора ввечері
   солодке молоко: свіже молоко (в той же час свіжим молоком гуцули називають кисле молоко)
   солонина: сало
   софіт (суфіт): стеля
   сподні: штани, брюки
   спуза: пил, попіл
   стевхати (тевхати): швидко з’їсти
   сторцом: вертикально
   студенець: холодець
   студня: криниця
   сушениці: сушені фрукти
   тано: дешево
   тварь: обличчя
   теленити: довго (набридливо) говорити
   тепличка: тепле джерело
   теркатий: строкатий, рябий
   тете: тітка
   тобівка: чоловіча шкіряна сумка, оздоблена металом
   толока: гуртова робота
   тори: сліди лиж
   трафунок: випадок, пригода
   трепета: осика; тополя
   тугота: криза
   турма: отара
   туск: смуток, туга
   умшляк: лікувальний компрес
   урльоп: відпустка
   файка: люлька
   файкувати: курити
   файний: гарний, добрий
   файно: чудово, гарно
   фамілія: родина
   фана: прапор
   фестини: свято, день народження
   фівкати: свистати, посвистувати
   фіглі (фіглі-міглі): жарт, витівка
   фільварок: маєток із господарчими будівлями
   фіфа: кокетка, чванлива дівчина
   фіфак: несерйозна людина
   флєшка: пляшка
   фляки: нутрощі
   фризієрня: перукарня
   фріча: страва
   фуркало: вітряк, паперова іграшка
   футерко: куртка
   фушкати: кидати
   хавка: рот (зневажливо)
   харапутно: негарно, непривабливо
   хлоп: чоловік
   хляча: негода
   ходаки: саморобне взуття
   хорувати: хворіти
   хотар (готар): межа
   хрум: свиня; груба, підла людина
   цаль: дюйм (2.54 см)
   церета: клейонка
   цилта: брезент
   цитрина: лимон
   цімес: найкраще, вищий сорт
   цуг: потяг, залізниця
   цьонька: свиня, свинка
   чардаш: запальний танець
   чеч: потік
   чілідина: жінка
   чічка: квітка; все, що гарне
   чуні: взуття з твердої гуми
   чуркало: одна з гуцульських назв джерела; облаштоване джерело з дерев’яним жолобом
   шляк би тебе трафив: лайка; побажання неприємностей
   шмильц: брухт, непотріб
   шопа: крамниця, приміщення для господарського приладдя, сарай
   шпацір (спацір): прогулянка
   шпортатися: спотикатись
   шрайбати: писати
   шруба: шуруп
   штуркати: штовхати
   щкуритисі: прижмурюватися
   юда: зрадник
   юдити: підбурювати до незгоди і розбрату
   янькирь (ванькир): відгороджена частина кімнати